висмо́лювання – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | висмо́лювання | |
родовий | висмо́лювання | |
давальний | висмо́люванню | |
знахідний | висмо́лювання | |
орудний | висмо́люванням | |
місцевий | на/у висмо́люванні, висмо́люванню | |
кличний | висмо́лювання* |