висна́жливий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | висна́жливий | висна́жлива | висна́жливе | висна́жливі |
родовий | висна́жливого | висна́жливої | висна́жливого | висна́жливих |
давальний | висна́жливому | висна́жливій | висна́жливому | висна́жливим |
знахідний | висна́жливий | висна́жливу | висна́жливе | висна́жливі |
орудний | висна́жливим | висна́жливою | висна́жливим | висна́жливими |
місцевий | на/у висна́жливому, висна́жливім | на/у висна́жливій | на/у висна́жливому, висна́жливім | на/у висна́жливих |