високоду́мний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | високоду́мний | високоду́мна | високоду́мне | високоду́мні |
родовий | високоду́много | високоду́мної | високоду́много | високоду́мних |
давальний | високоду́мному | високоду́мній | високоду́мному | високоду́мним |
знахідний | високоду́мний, високоду́много | високоду́мну | високоду́мне | високоду́мні, високоду́мних |
орудний | високоду́мним | високоду́мною | високоду́мним | високоду́мними |
місцевий | на/у високоду́мному, високоду́мнім | на/у високоду́мній | на/у високоду́мному, високоду́мнім | на/у високоду́мних |
[рідко] |