високоосві́чений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | високоосві́чений | високоосві́чена | високоосві́чене | високоосві́чені |
родовий | високоосві́ченого | високоосві́ченої | високоосві́ченого | високоосві́чених |
давальний | високоосві́ченому | високоосві́ченій | високоосві́ченому | високоосві́ченим |
знахідний | високоосві́чений, високоосві́ченого | високоосві́чену | високоосві́чене | високоосві́чені, високоосві́чених |
орудний | високоосві́ченим | високоосві́ченою | високоосві́ченим | високоосві́ченими |
місцевий | на/у високоосві́ченому, високоосві́ченім | на/у високоосві́ченій | на/у високоосві́ченому, високоосві́ченім | на/у високоосві́чених |