| ви́стежити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́стежити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́стежмо | |
| 2 особа | ви́стеж | ви́стежте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́стежу | ви́стежимо, ви́стежим |
| 2 особа | ви́стежиш | ви́стежите |
| 3 особа | ви́стежить | ви́стежать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́стежив | ви́стежили |
| жін.р. | ви́стежила | |
| сер.р. | ви́стежило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́стежений | ||
| Безособова форма | ||
| ви́стежено | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́стеживши | ||