| висте́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | висте́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | висте́люймо | |
| 2 особа | висте́люй | висте́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | висте́люватиму | висте́люватимемо, висте́люватимем |
| 2 особа | висте́люватимеш | висте́люватимете |
| 3 особа | висте́люватиме | висте́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | висте́люю | висте́люємо, висте́люєм |
| 2 особа | висте́люєш | висте́люєте |
| 3 особа | висте́лює | висте́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| висте́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | висте́лював | висте́лювали |
| жін. р. | висте́лювала | |
| сер. р. | висте́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| висте́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| висте́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| висте́лювавши | ||