| ви́стрелити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́стрелити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́стрельмо | |
| 2 особа | ви́стрель | ви́стрельте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́стрелю | ви́стрелимо, ви́стрелим |
| 2 особа | ви́стрелиш | ви́стрелите |
| 3 особа | ви́стрелить | ви́стрелять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́стрелив | ви́стрелили |
| жін.р. | ви́стрелила | |
| сер.р. | ви́стрелило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́стреливши | ||