| вистро́млювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | вистро́млювання | |
| родовий | вистро́млювання | |
| давальний | вистро́млюванню | |
| знахідний | вистро́млювання | |
| орудний | вистро́млюванням | |
| місцевий | на/у вистро́млюванні, вистро́млюванню | |
| кличний | вистро́млювання* |