| ви́струнчитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́струнчитися, ви́струнчитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́струнчімося, ви́струнчімось, ви́струнчімся | |
| 2 особа | ви́струнчися, ви́струнчись | ви́струнчіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́струнчуся, ви́струнчусь | ви́струнчимося, ви́струнчимось, ви́струнчимся |
| 2 особа | ви́струнчишся | ви́струнчитеся, ви́струнчитесь |
| 3 особа | ви́струнчиться | ви́струнчаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́струнчився, ви́струнчивсь | ви́струнчилися, ви́струнчились |
| жін.р. | ви́струнчилася, ви́струнчилась | |
| сер.р. | ви́струнчилося, ви́струнчилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́струнчившись | ||