| ви́стріляти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́стріляти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́стріляймо | |
| 2 особа | ви́стріляй | ви́стріляйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́стріляю | ви́стріляємо, ви́стріляєм |
| 2 особа | ви́стріляєш | ви́стріляєте |
| 3 особа | ви́стріляє | ви́стріляють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́стріляв | ви́стріляли |
| жін.р. | ви́стріляла | |
| сер.р. | ви́стріляло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́стріляний | ||
| Безособова форма | ||
| ви́стріляно | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́стрілявши | ||