витачі́вський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | витачі́вський | витачі́вська | витачі́вське | витачі́вські |
родовий | витачі́вського | витачі́вської | витачі́вського | витачі́вських |
давальний | витачі́вському | витачі́вській | витачі́вському | витачі́вським |
знахідний | витачі́вський, витачі́вського | витачі́вську | витачі́вське | витачі́вські, витачі́вських |
орудний | витачі́вським | витачі́вською | витачі́вським | витачі́вськими |
місцевий | на/у витачі́вському, витачі́вськім | на/у витачі́вській | на/у витачі́вському, витачі́вськім | на/у витачі́вських |