| ви́тичити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́тичити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́тичмо | |
| 2 особа | ви́тич | ви́тичте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́тичу | ви́тичимо, ви́тичим |
| 2 особа | ви́тичиш | ви́тичите |
| 3 особа | ви́тичить | ви́тичать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́тичив | ви́тичили |
| жін.р. | ви́тичила | |
| сер.р. | ви́тичило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́тичений | ||
| Безособова форма | ||
| ви́тичено | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́тичивши | ||
| [діал.] | ||