витовма́чення – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | витовма́чення | |
родовий | витовма́чення | |
давальний | витовма́ченню | |
знахідний | витовма́чення | |
орудний | витовма́ченням | |
місцевий | на/у витовма́ченні, витовма́ченню | |
кличний | витовма́чення* |