ви́товчений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ви́товчений | ви́товчена | ви́товчене | ви́товчені |
родовий | ви́товченого | ви́товченої | ви́товченого | ви́товчених |
давальний | ви́товченому | ви́товченій | ви́товченому | ви́товченим |
знахідний | ви́товчений, ви́товченого | ви́товчену | ви́товчене | ви́товчені, ви́товчених |
орудний | ви́товченим | ви́товченою | ви́товченим | ви́товченими |
місцевий | на/у ви́товченому, ви́товченім | на/у ви́товченій | на/у ви́товченому, ви́товченім | на/у ви́товчених |