Результати пошуку слова: Січкар
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
І пливли вони лісовими дорогами до великої парні сутулого і завжди покритого сирим, як переварені ясенові штуки, рум’янцем Івана Січкаря. … усміхався Січкар одвислою нижньою частиною обличчя. … — і дрібні зіниці Січкаря, як дві краплини олії, задиркувато грали на сірих, наче притрушених попелом білках.