ви́трутити – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | ви́трутити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ви́трутьмо | |
2 особа | ви́труть | ви́трутьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ви́тручу | ви́трутимо, ви́трутим |
2 особа | ви́трутиш | ви́трутите |
3 особа | ви́трутить | ви́трутять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | ви́трутив | ви́трутили |
жін.р. | ви́трутила | |
сер.р. | ви́трутило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
ви́тручений | ||
Безособова форма | ||
ви́тручено | ||
Дієприслівник | ||
ви́трутивши | ||
[діал.] |