| ви́тупити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́тупити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́тупімо, ви́тупім | |
| 2 особа | ви́тупи | ви́тупіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́туплю | ви́тупимо, ви́тупим |
| 2 особа | ви́тупиш | ви́тупите |
| 3 особа | ви́тупить | ви́туплять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́тупив | ви́тупили |
| жін.р. | ви́тупила | |
| сер.р. | ви́тупило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́тупивши | ||