| витупцьо́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | витупцьо́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | витупцьо́вуймо | |
| 2 особа | витупцьо́вуй | витупцьо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | витупцьо́вуватиму | витупцьо́вуватимемо, витупцьо́вуватимем |
| 2 особа | витупцьо́вуватимеш | витупцьо́вуватимете |
| 3 особа | витупцьо́вуватиме | витупцьо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | витупцьо́вую | витупцьо́вуємо, витупцьо́вуєм |
| 2 особа | витупцьо́вуєш | витупцьо́вуєте |
| 3 особа | витупцьо́вує | витупцьо́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| витупцьо́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | витупцьо́вував | витупцьо́вували |
| жін. р. | витупцьо́вувала | |
| сер. р. | витупцьо́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| витупцьо́вувавши | ||
| [розм.] | ||