| ви́тягнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́тягнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́тягнімо, ви́тягнім | |
| 2 особа | ви́тягни | ви́тягніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́тягну | ви́тягнемо, ви́тягнем |
| 2 особа | ви́тягнеш | ви́тягнете |
| 3 особа | ви́тягне | ви́тягнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́тяг, ви́тягнув | ви́тягли, ви́тягнули |
| жін.р. | ви́тягла, ви́тягнула | |
| сер.р. | ви́тягло, ви́тягнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́тягнений, ви́тягнутий | ||
| Безособова форма | ||
| ви́тягнено, ви́тягнуто | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́тягши, ви́тягнувши | ||