| | |
| вихили́туватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вихили́туватися, вихили́туватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вихили́туймося, вихили́туймось |
| 2 особа | вихили́туйся, вихили́туйсь | вихили́туйтеся, вихили́туйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вихили́туватимуся, вихили́туватимусь | вихили́туватимемося, вихили́туватимемось, вихили́туватимемся |
| 2 особа | вихили́туватимешся | вихили́туватиметеся, вихили́туватиметесь |
| 3 особа | вихили́туватиметься | вихили́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вихили́туюся, вихили́туюсь | вихили́туємося, вихили́туємось, вихили́туємся |
| 2 особа | вихили́туєшся | вихили́туєтеся, вихили́туєтесь |
| 3 особа | вихили́тується | вихили́туються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вихили́туючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вихили́тувався, вихили́тувавсь | вихили́тувалися, вихили́тувались |
| жін. р. | вихили́тувалася, вихили́тувалась |
| сер. р. | вихили́тувалося, вихили́тувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вихили́тувавшись |
| | |
| [розм., рідко] | | |
