| вколо́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (встромити щось) | ||
| Інфінітив | вколо́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вколі́мо, вколі́м | |
| 2 особа | вколи́ | вколі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вколю́ | вко́лемо, вко́лем |
| 2 особа | вко́леш | вко́лете |
| 3 особа | вко́ле | вко́лють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вколо́в | вколо́ли |
| жін.р. | вколо́ла | |
| сер.р. | вколо́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вко́лений, вко́лотий | ||
| Безособова форма | ||
| вко́лено, вко́лото | ||
| Дієприслівник | ||
| вколо́вши | ||