вогня́ни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вогня́ни́й | вогня́на́ | вогня́не́ | вогня́ні́ |
родовий | вогня́но́го | вогня́но́ї | вогня́но́го | вогня́ни́х |
давальний | вогня́но́му | вогня́ні́й | вогня́но́му | вогня́ни́м |
знахідний | вогня́ни́й, вогня́но́го | вогня́ну́ | вогня́не́ | вогня́ні́, вогня́ни́х |
орудний | вогня́ни́м | вогня́но́ю | вогня́ни́м | вогня́ни́ми |
місцевий | на/у вогня́но́му, вогня́ні́м | на/у вогня́ні́й | на/у вогня́но́му, вогня́ні́м | на/у вогня́ни́х |
[розм.] |