| возови́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (кінь) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | возови́к | возовики́ |
| родовий | возовика́ | возовикі́в |
| давальний | возовико́ві, возовику́ | возовика́м |
| знахідний | возовика́ | возовики́, возовикі́в |
| орудний | возовико́м | возовика́ми |
| місцевий | на/у возовико́ві, возовику́ | на/у возовика́х |
| кличний | возовику́ | возовики́ |
| [рідко] |