| | |
| волікти́ся – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | волікти́ся, волікти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | волочі́мося, волочі́мось, волочі́мся |
| 2 особа | волочи́ся, волочи́сь | волочі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | волікти́муся, волікти́мусь | волікти́мемося, волікти́мемось, волікти́мемся |
| 2 особа | волікти́мешся | волікти́метеся, волікти́метесь |
| 3 особа | волікти́меться | волікти́муться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | волочу́ся, волочу́сь | воло́чемося, воло́чемось, воло́чемся |
| 2 особа | воло́чешся | воло́четеся, воло́четесь |
| 3 особа | воло́четься | воло́чуться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| воло́чучись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | волі́кся | волокли́ся, волокли́сь, волікли́ся, волікли́сь |
| жін. р. | волокла́ся, волокла́сь, волікла́ся, волікла́сь |
| сер. р. | волокло́ся, волокло́сь, волікло́ся, волікло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| волі́кшись |
