| | |
| вороча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (повертатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вороча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вороча́ймо |
| 2 особа | вороча́й | вороча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вороча́тиму | вороча́тимемо, вороча́тимем |
| 2 особа | вороча́тимеш | вороча́тимете |
| 3 особа | вороча́тиме | вороча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вороча́ю | вороча́ємо, вороча́єм |
| 2 особа | вороча́єш | вороча́єте |
| 3 особа | вороча́є | вороча́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вороча́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вороча́в | вороча́ли |
| жін. р. | вороча́ла |
| сер. р. | вороча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вороча́вши |
