| | |
| впе́ртися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (вдертися кудись) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впе́ртися, впе́ртись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | увіпрі́мося, увіпрі́мось, увіпрі́мся |
| 2 особа | увіпри́ся, увіпри́сь | увіпрі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увіпру́ся, увіпру́сь | увіпремо́ся, увіпремо́сь, увіпре́мся |
| 2 особа | увіпре́шся | увіпрете́ся, увіпрете́сь |
| 3 особа | увіпре́ться | увіпру́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | впе́рся | впе́рлися, впе́рлись |
| жін.р. | впе́рлася, впе́рлась |
| сер.р. | впе́рлося, впе́рлось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впе́ршись |
