| | |
| впері́зувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впері́зувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впері́зуймо |
| 2 особа | впері́зуй | впері́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впері́зуватиму | впері́зуватимемо, впері́зуватимем |
| 2 особа | впері́зуватимеш | впері́зуватимете |
| 3 особа | впері́зуватиме | впері́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впері́зую | впері́зуємо, впері́зуєм |
| 2 особа | впері́зуєш | впері́зуєте |
| 3 особа | впері́зує | впері́зують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впері́зуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впері́зував | впері́зували |
| жін. р. | впері́зувала |
| сер. р. | впері́зувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впері́зувавши |
