| | |
| впоко́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впоко́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впоко́рюймо |
| 2 особа | впоко́рюй | впоко́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впоко́рюватиму | впоко́рюватимемо, впоко́рюватимем |
| 2 особа | впоко́рюватимеш | впоко́рюватимете |
| 3 особа | впоко́рюватиме | впоко́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впоко́рюю | впоко́рюємо, впоко́рюєм |
| 2 особа | впоко́рюєш | впоко́рюєте |
| 3 особа | впоко́рює | впоко́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впоко́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впоко́рював | впоко́рювали |
| жін. р. | впоко́рювала |
| сер. р. | впоко́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| впоко́рюваний |
| Безособова форма |
| впоко́рювано |
| Дієприслівник |
| впоко́рювавши |
