| | |
| впокоря́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впокоря́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впокоря́ймо |
| 2 особа | впокоря́й | впокоря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впокоря́тиму | впокоря́тимемо, впокоря́тимем |
| 2 особа | впокоря́тимеш | впокоря́тимете |
| 3 особа | впокоря́тиме | впокоря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впокоря́ю | впокоря́ємо, впокоря́єм |
| 2 особа | впокоря́єш | впокоря́єте |
| 3 особа | впокоря́є | впокоря́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впокоря́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впокоря́в | впокоря́ли |
| жін. р. | впокоря́ла |
| сер. р. | впокоря́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впокоря́вши |
