| | | | |
| впрова́джувальний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | впрова́джувальний | впрова́джувальна | впрова́джувальне | впрова́джувальні |
| родовий | впрова́джувального | впрова́джувальної | впрова́джувального | впрова́джувальних |
| давальний | впрова́джувальному | впрова́джувальній | впрова́джувальному | впрова́джувальним |
| знахідний | впрова́джувальний, впрова́джувального | впрова́джувальну | впрова́джувальне | впрова́джувальні, впрова́джувальних |
| орудний | впрова́джувальним | впрова́джувальною | впрова́джувальним | впрова́джувальними |
| місцевий | на/у впрова́джувальному, впрова́джувальнім | на/у впрова́джувальній | на/у впрова́джувальному, впрова́джувальнім | на/у впрова́джувальних |
