| | |
| впрова́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впрова́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впрова́джуймо |
| 2 особа | впрова́джуй | впрова́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впрова́джуватиму | впрова́джуватимемо, впрова́джуватимем |
| 2 особа | впрова́джуватимеш | впрова́джуватимете |
| 3 особа | впрова́джуватиме | впрова́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впрова́джую | впрова́джуємо, впрова́джуєм |
| 2 особа | впрова́джуєш | впрова́джуєте |
| 3 особа | впрова́джує | впрова́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впрова́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впрова́джував | впрова́джували |
| жін. р. | впрова́джувала |
| сер. р. | впрова́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| впрова́джуваний |
| Безособова форма |
| впрова́джувано |
| Дієприслівник |
| впрова́джувавши |
