| впрова́дити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | впрова́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | впрова́дьмо | |
| 2 особа | впрова́дь | впрова́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | впрова́джу | впрова́димо, впрова́дим |
| 2 особа | впрова́диш | впрова́дите |
| 3 особа | впрова́дить | впрова́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | впрова́див | впрова́дили |
| жін.р. | впрова́дила | |
| сер.р. | впрова́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| впрова́джений | ||
| Безособова форма | ||
| впрова́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| впрова́дивши | ||