| враг – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (ворог – поет.; чорт – лайл.) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | враг | враги́ |
| родовий | врага́ | врагі́в |
| давальний | враго́ві, врагу́ | врага́м |
| знахідний | врага́ | врагі́в |
| орудний | враго́м | врага́ми |
| місцевий | на/у враго́ві, врагу́ | на/у врага́х |
| кличний | вра́же | враги́ |
| [арх.] |