| | |
| вража́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (дивувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вража́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вража́ймо |
| 2 особа | вража́й | вража́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вража́тиму | вража́тимемо, вража́тимем |
| 2 особа | вража́тимеш | вража́тимете |
| 3 особа | вража́тиме | вража́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вража́ю | вража́ємо, вража́єм |
| 2 особа | вража́єш | вража́єте |
| 3 особа | вража́є | вража́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вража́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вража́в | вража́ли |
| жін. р. | вража́ла |
| сер. р. | вража́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вража́вши |
