| вроби́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (вставити в що-небудь, укріплюючи) | ||
| Інфінітив | вроби́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вробі́мо, вробі́м | |
| 2 особа | вроби́ | вробі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вроблю́ | вро́бимо, вро́бим |
| 2 особа | вро́биш | вро́бите |
| 3 особа | вро́бить | вро́блять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вроби́в | вроби́ли |
| жін.р. | вроби́ла | |
| сер.р. | вроби́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вро́блений | ||
| Безособова форма | ||
| вро́блено | ||
| Дієприслівник | ||
| вроби́вши | ||