| вруба́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (вставити) | ||
| Інфінітив | вруба́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вруба́ймо | |
| 2 особа | вруба́й | вруба́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вруба́ю | вруба́ємо, вруба́єм |
| 2 особа | вруба́єш | вруба́єте |
| 3 особа | вруба́є | вруба́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вруба́в | вруба́ли |
| жін.р. | вруба́ла | |
| сер.р. | вруба́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вру́баний | ||
| Безособова форма | ||
| вру́бано | ||
| Дієприслівник | ||
| вруба́вши | ||