| врухо́млювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | врухо́млювання | |
| родовий | врухо́млювання | |
| давальний | врухо́млюванню | |
| знахідний | врухо́млювання | |
| орудний | врухо́млюванням | |
| місцевий | на/у врухо́млюванні, врухо́млюванню | |
| кличний | врухо́млювання* |