| | |
| вруча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вруча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вруча́ймо |
| 2 особа | вруча́й | вруча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вруча́тиму | вруча́тимемо, вруча́тимем |
| 2 особа | вруча́тимеш | вруча́тимете |
| 3 особа | вруча́тиме | вруча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вруча́ю | вруча́ємо, вруча́єм |
| 2 особа | вруча́єш | вруча́єте |
| 3 особа | вруча́є | вруча́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вруча́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вруча́в | вруча́ли |
| жін. р. | вруча́ла |
| сер. р. | вруча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вруча́вши |
