| | |
| вряди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вряди́тися, вряди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вряді́мося, вряді́мось, вряді́мся |
| 2 особа | вряди́ся, вряди́сь | вряді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вряджу́ся, вряджу́сь | вря́димося, вря́димось, вря́димся |
| 2 особа | вря́дишся | вря́дитеся, вря́дитесь |
| 3 особа | вря́диться | вря́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | вряди́вся, вряди́всь | вряди́лися, вряди́лись |
| жін.р. | вряди́лася, вряди́лась |
| сер.р. | вряди́лося, вряди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вряди́вшись |
