| врівнова́ження – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | врівнова́ження | |
| родовий | врівнова́ження | |
| давальний | врівнова́женню | |
| знахідний | врівнова́ження | |
| орудний | врівнова́женням | |
| місцевий | на/у врівнова́женні, врівнова́женню | |
| кличний | врівнова́ження* |