| | |
| вселя́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вселя́тися, вселя́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вселя́ймося, вселя́ймось |
| 2 особа | вселя́йся, вселя́йсь | вселя́йтеся, вселя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вселя́тимуся, вселя́тимусь | вселя́тимемося, вселя́тимемось, вселя́тимемся |
| 2 особа | вселя́тимешся | вселя́тиметеся, вселя́тиметесь |
| 3 особа | вселя́тиметься | вселя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вселя́юся, вселя́юсь | вселя́ємося, вселя́ємось, вселя́ємся |
| 2 особа | вселя́єшся | вселя́єтеся, вселя́єтесь |
| 3 особа | вселя́ється | вселя́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вселя́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вселя́вся, вселя́всь | вселя́лися, вселя́лись |
| жін. р. | вселя́лася, вселя́лась |
| сер. р. | вселя́лося, вселя́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вселя́вшись |
