| | |
| вславля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вславля́тися, вславля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вславля́ймося, вславля́ймось |
| 2 особа | вславля́йся, вславля́йсь | вславля́йтеся, вславля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вславля́тимуся, вславля́тимусь | вславля́тимемося, вславля́тимемось, вславля́тимемся |
| 2 особа | вславля́тимешся | вславля́тиметеся, вславля́тиметесь |
| 3 особа | вславля́тиметься | вславля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вславля́юся, вславля́юсь | вславля́ємося, вславля́ємось, вславля́ємся |
| 2 особа | вславля́єшся | вславля́єтеся, вславля́єтесь |
| 3 особа | вславля́ється | вславля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вславля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вславля́вся, вславля́всь | вславля́лися, вславля́лись |
| жін. р. | вславля́лася, вславля́лась |
| сер. р. | вславля́лося, вславля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вславля́вшись |
