| всочи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | всочи́тися, всочи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | всочи́ться | всоча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | всочи́вся, всочи́всь | всочи́лися, всочи́лись |
| жін.р. | всочи́лася, всочи́лась | |
| сер.р. | всочи́лося, всочи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| всочи́вшись | ||