вста́лий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вста́лий | вста́ла | вста́ле | вста́лі |
родовий | вста́лого | вста́лої | вста́лого | вста́лих |
давальний | вста́лому | вста́лій | вста́лому | вста́лим |
знахідний | вста́лий, вста́лого | вста́лу | вста́ле | вста́лі, вста́лих |
орудний | вста́лим | вста́лою | вста́лим | вста́лими |
місцевий | на/у вста́лому, вста́лім | на/у вста́лій | на/у вста́лому, вста́лім | на/у вста́лих |