| встано́влювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | встано́влювання | |
| родовий | встано́влювання | |
| давальний | встано́влюванню | |
| знахідний | встано́влювання | |
| орудний | встано́влюванням | |
| місцевий | на/у встано́влюванні, встано́влюванню | |
| кличний | встано́влювання* |