| встано́вчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | встано́вчий | встано́вча | встано́вче | встано́вчі |
| родовий | встано́вчого | встано́вчої | встано́вчого | встано́вчих |
| давальний | встано́вчому | встано́вчій | встано́вчому | встано́вчим |
| знахідний | встано́вчий, встано́вчого | встано́вчу | встано́вче | встано́вчі, встано́вчих |
| орудний | встано́вчим | встано́вчою | встано́вчим | встано́вчими |
| місцевий | на/у встано́вчому, встано́вчім | на/у встано́вчій | на/у встано́вчому, встано́вчім | на/у встано́вчих |