| встатко́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | встатко́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | встатко́вуймо | |
| 2 особа | встатко́вуй | встатко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | встатко́вуватиму | встатко́вуватимемо, встатко́вуватимем |
| 2 особа | встатко́вуватимеш | встатко́вуватимете |
| 3 особа | встатко́вуватиме | встатко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | встатко́вую | встатко́вуємо, встатко́вуєм |
| 2 особа | встатко́вуєш | встатко́вуєте |
| 3 особа | встатко́вує | встатко́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| встатко́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | встатко́вував | встатко́вували |
| жін. р. | встатко́вувала | |
| сер. р. | встатко́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| встатко́вувавши | ||