| встида́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| (соромитися) | ||
| Інфінітив | встида́тися, встида́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | встида́ймося, встида́ймось | |
| 2 особа | встида́йся, встида́йсь | встида́йтеся, встида́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | встида́тимуся, встида́тимусь | встида́тимемося, встида́тимемось, встида́тимемся |
| 2 особа | встида́тимешся | встида́тиметеся, встида́тиметесь |
| 3 особа | встида́тиметься | встида́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | встида́юся, встида́юсь | встида́ємося, встида́ємось, встида́ємся |
| 2 особа | встида́єшся | встида́єтеся, встида́єтесь |
| 3 особа | встида́ється | встида́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| встида́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | встида́вся, встида́всь | встида́лися, встида́лись |
| жін. р. | встида́лася, встида́лась | |
| сер. р. | встида́лося, встида́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| встида́вшись | ||