втамо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | втамо́ваний | втамо́вана | втамо́ване | втамо́вані |
родовий | втамо́ваного | втамо́ваної | втамо́ваного | втамо́ваних |
давальний | втамо́ваному | втамо́ваній | втамо́ваному | втамо́ваним |
знахідний | втамо́ваний | втамо́вану | втамо́ване | втамо́вані |
орудний | втамо́ваним | втамо́ваною | втамо́ваним | втамо́ваними |
місцевий | на/у втамо́ваному, втамо́ванім | на/у втамо́ваній | на/у втамо́ваному, втамо́ванім | на/у втамо́ваних |