| | |
| вта́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вта́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вта́юймо |
| 2 особа | вта́юй | вта́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вта́юватиму | вта́юватимемо, вта́юватимем |
| 2 особа | вта́юватимеш | вта́юватимете |
| 3 особа | вта́юватиме | вта́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вта́юю | вта́юємо, вта́юєм |
| 2 особа | вта́юєш | вта́юєте |
| 3 особа | вта́ює | вта́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вта́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вта́ював | вта́ювали |
| жін. р. | вта́ювала |
| сер. р. | вта́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вта́юваний |
| Безособова форма |
| вта́ювано |
| Дієприслівник |
| вта́ювавши |
